спричинити

спричинити

Словник синонімів української мови. 2014.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "спричинити" в других словарях:

  • спричинити — див. спричиняти …   Український тлумачний словник

  • спричинити — [сприечиени/тие] н у/, и/ниеш; нак. ни/, н і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • спричинити — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • сердити — (спричинити почуття гніву), гнівити, гнівати, прогнівляти, прогнівити, прогнівати, злити, злостити, озлоблювати, озлобляти, озлобити Пор. дратувати 2), лютити …   Словник синонімів української мови

  • спричиняти — спричинити (що бути причиною появи чого н.), спричинювати, породжувати, породити, викликати, викликати, зумовлювати, зумовити, давати, дати, приносити, принести, нести, сіяти; приводити, привести (до чого доводити до яких н. наслідків, зазв.… …   Словник синонімів української мови

  • онкогенний — а, е, спец. Який викликає онкологічні захворювання. •• Онкоге/нні ві/руси віруси, які спричинюють трансформацію нормальних клітин еукаріотів у пухлинні. Онкоге/нні речови/ни речовини, що можуть спричинити розвиток пухлин. Онкоге/нні чи/нники… …   Український тлумачний словник

  • накликати — (що на кого що своїми діями / словами спричинити що н. неприємне, небажане), спровадити, спроваджувати, звести, зводити, наволокти, наволікати; навіщувати, напророкувати, напророчити (кому що наперед сказавши, подумавши про щось небажане, нібито… …   Словник синонімів української мови

  • доза — и, ж. 1) Певна кількість будь чого. 2) Точна міра речовини, що входить до складу суміші. 3) Певна кількість ліків, признач. для одноразового або добового введення в організм. || В токсикології – разова порція речовини, яку вводять в організм і… …   Український тлумачний словник

  • жиророзщеплювальний — а, е. Який розкладає жири. •• Жиророзще/плювальні мікрооргані/зми мікроорганізми, які розкладають жири; розвиваючись у харчових жирах, можуть спричинити їх псування …   Український тлумачний словник

  • звихнути — ну/, не/ш, док. 1) перех. Викликати зміщення кісток у суглобі (внаслідок падіння, удару і т. ін.). 2) перех., перен., розм. Спричинити відхилення від нормального чи попереднього стану, знівечити, зіпсувати, скалічити кого , що небудь. 3) неперех …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»